Бактеріологічні та мікологічні дослідження шкіри тварин

Шкіра тварини є не лише захисним покривом організму, а й середовищем, у якому можуть розмножуватися різні мікроорганізми. Бактеріальні та грибкові ураження шкіри можуть спричиняти запалення, свербіж, випадіння шерсті, утворення кірок, виразок та інших патологічних змін.

Для встановлення причини шкірного захворювання важливо не обмежуватися лише візуальним оглядом. Бактеріологічні та мікологічні дослідження шкіри тварин дозволяють визначити наявність потенційно патогенних бактерій і грибів та отримати лабораторне підтвердження інфекційного процесу.

Навіщо проводять дослідження шкіри тварин?

Лабораторне дослідження може бути необхідним у випадках:

• появи почервоніння, висипань або запалення шкіри;
• свербежу та постійного розчісування;
• випадіння шерсті або появи ділянок облисіння;
• утворення кірок, лущення, мокнучих ділянок;
• появи гнійних виділень;
• підозри на бактеріальну або грибкову інфекцію;
• тривалого або повторного перебігу дерматологічного захворювання;
• відсутності очікуваного ефекту від проведеного лікування;
• контролю ефективності терапії.

Дослідження також може використовуватися для контролю санітарно-гігієнічного стану тварин у господарствах, розплідниках, притулках та інших місцях їх утримання.

Бактеріологічне дослідження

Бактеріологічне дослідження передбачає виявлення та ідентифікацію бактерій, які можуть бути пов’язані з патологічним процесом.

Матеріалом для аналізу можуть бути:

• зішкріб зі шкіри;
• мазки;
• виділення з уражених ділянок;
• гнійний матеріал;
• вміст патологічних утворень;
• інший біологічний матеріал, відібраний відповідно до завдання дослідження.

У лабораторії матеріал досліджують із використанням відповідних поживних середовищ та методів ідентифікації мікроорганізмів.

За результатами можна встановити, які мікроорганізми присутні у досліджуваному матеріалі та чи мають вони потенційне значення для розвитку патологічного процесу.

Мікологічне дослідження

Мікологічний аналіз спрямований на виявлення патогенних та умовно-патогенних грибів, які можуть уражати шкіру та шерсть тварин.

Особливе значення дослідження має при підозрі на дерматофітію — грибкове захворювання, яке може супроводжуватися:

• облисінням;
• лущенням шкіри;
• появою округлих уражень;
• ламкістю шерсті;
• кірками;
• свербежем.

Деякі грибкові інфекції мають важливе епізоотологічне та санітарне значення, оскільки окремі збудники можуть передаватися між тваринами, а деякі — становити ризик для людини.

Які показники можуть визначатися?

Конкретний перелік досліджень залежить від виду тварини, характеру ураження та мети аналізу.

У рамках бактеріологічних досліджень можуть визначатися:

• наявність та кількісний рівень окремих груп мікроорганізмів;
• видова або родова належність виділених бактерій;
• патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми;
• чутливість виділених бактерій до антимікробних препаратів — якщо таке дослідження передбачене завданням.

Мікологічні дослідження можуть включати:

• виявлення грибів;
• визначення їх таксономічної належності;
• дослідження матеріалу на наявність дерматофітів;
• оцінку росту грибкової культури відповідно до застосованої методики.

Чому важливо правильно відібрати матеріал?

Якість лабораторного результату значною мірою залежить від правильності відбору, пакування та транспортування зразка.

Бажано, щоб відбір проводив ветеринарний спеціаліст або інша уповноважена особа відповідно до вимог конкретного дослідження. До початку відбору важливо визначити, які саме мікроорганізми необхідно дослідити та який матеріал буде найбільш інформативним.

Якщо тварина вже отримує антибактеріальну або протигрибкову терапію, це також потрібно враховувати, оскільки лікування може впливати на результати мікробіологічного дослідження.

Комплексний підхід до діагностики

Бактеріологічне та мікологічне дослідження не завжди є самостійним методом встановлення причини захворювання. Результати лабораторії доцільно оцінювати разом із клінічними ознаками, анамнезом тварини та даними ветеринарного огляду.

Комплексний підхід дозволяє:

1. визначити можливого збудника;
2. підтвердити або виключити інфекційну природу ураження;
3. за необхідності визначити чутливість мікроорганізму до антимікробних препаратів;
4. оцінити результати проведеного лікування;
5. зменшити ризик необґрунтованого застосування протимікробних засобів.

Дослідження в лабораторії

Для отримання достовірного результату важливими є не лише сучасні методи аналізу, а й правильний відбір та транспортування матеріалу, дотримання умов проведення досліджень і кваліфікація персоналу.

Якщо дослідження проводиться в акредитованій лабораторії, замовнику доцільно звернути увагу на сферу акредитації, зокрема на те, чи охоплює вона відповідні види випробувань та методи.

Кому можуть бути потрібні такі дослідження?

Бактеріологічні та мікологічні дослідження шкіри можуть бути актуальними для:

• ветеринарних клінік;
• тваринницьких господарств;
• розплідників;
• притулків для тварин;
• підприємств, що займаються утриманням та розведенням тварин;
• науково-дослідних установ;
• ветеринарних спеціалістів;
• власників тварин за направленням ветеринарного лікаря.

Висновок

Бактеріологічні та мікологічні дослідження шкіри тварин є важливим інструментом лабораторної діагностики шкірних інфекцій. Вони допомагають виявити бактерії та гриби, які можуть бути причиною патологічних змін, а отримані результати можуть використовуватися ветеринарним спеціалістом для вибору подальшої тактики лікування та контролю його результативності.